joomla

Пам’ятка для батьків!

Рейтинг користувача:  / 7
ГіршийКращий 

  Не поспішайте задовольняти бажання дитини.

  • Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу.
  • Давайте дитині постійні доручення, стежте за їх виконанням.
  • Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими, не поспішайте закінчувати за неї фрази, не перебивайте не підганяйте.
  • Не нав’язуйте дитині своєї волі, краще аргументовано доведіть, що так буде краще.
  • Привчайте дитину до аргументації своїх вчинків: пропонуйте їй щоразу замислитися над тим, що вона хоче робити або що робить.
  • Спонукайте дитину пізнавати довкілля.
  • Створіть навколо маляти безпечні умови його перебування та пізнання.

 

  • Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей, правила користування ними.
  • Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, продумайте ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля.
  • З найменшого віку привчайте шанувати й любити своїх батьків, бабусь й дідусів, братиків т сестричок; не допускайте їх самоствердження за рахунок інших.
  • Поважайте свою дитину не принижуйте її гідність брутальними словами, глузуванням з її незграбності та неумілості, фізичними покараннями.
  • Пам’ятайте: прикладом для дитини є її батьки.
  • Любіть дитину не сліпою, а мудрою любов’ю, яка допоможе їй вирости гарною людиною, вдячною Вам і здатною до самореалізації в різних життєвих умовах.

Психологічні особливості дітей дошкільного віку

Психологічні особливості дітей дошкільного віку проявляються у різних ситуаціях. Вік 5-6 років це старший дошкільний вік. Він є дуже важливим віком у розвитку пізнавальної сфери дитини, інтелектуальної та особистісної. Його можна назвати базовим віком, коли в дитині закладаються багато особистісні аспекти, опрацьовуються всі моменти становлення «Я» позиції. Саме 90% закладку всіх рис особистості дитини закладається у віці 5-6 років. Дуже важливий вік, коли ми можемо зрозуміти, якою буде людина в майбутньому.

У 5-6 років дитина як губка вбирає всю пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам’ятовує стільки матеріалу, скільки він не запам’ятає потім ніколи в житті. У цьому віці дитині цікаво все, що пов’язане з навколишнім світом, розширенням його кругозору. Кращим способом отримати саме наукову інформацію є читання дитячої енциклопедії, в якій чітко, науково, доступною мовою, дитині описується будь-яка інформація про навколишній світ. Дитина отримає знання про космос, стародавній світ, людське тіло, тварин та рослин, країни, винаходи і про багато іншого.

Цей період називають сензитивний для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви. Для розвитку всіх цих аспектів ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним, коли дитині доводиться думати й міркувати.

Добре грати у словесні ігри, тому що дитина вже використовує в своїй промові синоніми, антоніми, розрізняє голосні і приголосні, може визначити кількість складів у словах, місце звуку в слові (початок, середина, кінець цього слова).

Конструктор добре розвиває логічне мислення. Тут важливим моментом є складання за схемою – зразком, починаючи з простих візерунків. Кубики, різні головоломки, мозаїку необхідно викладати по картинці, орієнтуючись на колір, форму, величину.

Розвивають всі аналізатори – зорові, логічні, словесні – різні логічні таблиці. Всі завдання, побудовані на видовій, тематичній класифікації змушують працювати увагу, зорове сприйняття і мислення дитини. Наприклад, гра «Четвертий зайвий» – на картинках зображені різні предмети, наприклад автобус, вантажівка, тролейбус і трамвай. З чотирьох предметів один – зайвий. Дитина повинна подумати і вибрати цей зайвий предмет і сказати, чому він зайвий. Дитина ще повинна одним словом назвати три предмети, що залишилися (у нашому випадку, пасажирський транспорт). І таких картинок, об’єднаних у групу за спільною ознакою, може бути безліч. Дитина повинна мати широкий кругозір, вміти аналізувати ситуацію і пояснити, аргументуючи свій вибір.

«Розклади по порядку». Пропонується ряд ілюстрацій, пов’язаних однією темою, але розкладених невірно. Дитина повинна визначити, яка з ілюстрацій зображує те, що сталося раніше чи пізніше – тобто розкласти по порядку. Тут дитина повинна побачити послідовність, простежити логічну закономірність і обгрунтувати.

«Хто більш уважний». Дитині дається таблиця-вправу на пам’ять, де можуть бути намальовані предмети та їх схематичне зображення – символи. Дається деякий час на запам’ятовування, потім дитина повинна пригадати послідовність і відтворити табличку так, як має бути. У таких іграх на логіку простежується й особистісний аспект дошкільника. Правильно вирішивши вправу, дитина радіє, відчуває впевненість в собі і бажання перемагати. Є діти, які здаються, не вірять у свої сили і завдання батьків або психолога виробити у дитини прагнення перемогти. Дитина повинна знати, що «Я можу».

Головні психологічні особливості дітей дошкільного віку – це їх пізнавальний розвиток, розширення кругозору. І всі ігри, спрямовані на це дадуть хороший результат. Не відповідайте коротко дитині – «так» чи «ні». Відповідайте дитині розгорнуто, запитуйте його думку, змушуйте думати й міркувати. А чому зараз зима? Доведи. А чому в лісі не можна розводити багаття. Обгрунтуйте. У дітей багато неусвідомленої інформації в голові, часом акумулювати її, розкласти по поличках вони не можуть. І завдання дорослих їм у цьому допомогти.

Важливим показником цього віку (5-6 років) є оцінне ставлення дитини до себе та інших. Діти можуть критично ставитися до деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим або дорослим і дитиною. Але батьки продовжують залишатися прикладом для дітей. Якщо батьки несуть позитивну інформацію, якщо у дитини на душі добре, немає страху, образи, тривоги, то будь-яку інформацію (особистісну та інтелектуальну) можна закласти у дитину. Бережіть психіку дітей.

Виховуємо у дошкільника свідоме ставлення до себе

• Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.
• Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них.
• Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаеш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо.
• З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей.
• Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комуь-чомусь переваг та відмова від них.
• Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта.
• Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу - Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів.
• Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.
• Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.

Плекаємо мовлену особистість

• Ставимося до слова не лише як до інструмента відтворення почутої від дорослого мови, а як до дійства розкриття свого внутрішнього світу, свого ставлення до людей, що навколо та самої себе.
• Пам'ятаємо: слово - категорія індивідуальна, різні характеристики мовленнєвої діяльності притаманні дівчаткам та хлопчикам, "жвавчикам" та "млявчикам", розкутим та сором'язливим малюкам.
• Диференціюємо поняття "мова" та "мовлення"; надаємо пріоритет мовленнєвому розвитку дошкільнят, навчаємо їх висловлюватися, передавати словом різноманітні життєві враження.
• Намагаємося не вказувати щоразу дитині на мовленнєві недоліки та вади, повсякчас виправляти недоречності або помилки: мова - не самоціль, а важливий засіб спілкування.
• Розвиваємо мовленнєву особистість у широкому життєвому контексті.
• Не центруємося на проблемі "навчити читати", бо ж навченний не означає "розумніший" чи "щасливіший" за інших. Якщо дитина схильна до читання - вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче - терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, не вдаємося до примусу. Головне - розуміти, що навчаються читати усі, а от чи полюбить дитина читати, чи зможе винисти для себе щось корисне з примусового читання?
Сприяємо фізичному зростанню дошкільника

• Пов'язуємо фізичне не лише з розвитком м'язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.
• Спокійно розглядаємо разом з дитиною людьське тіло, повідомляємо елементарну інформацію про призначення різних його частин, органів.
• Говоримо дитині правду (адаптовану для віку) про зародження нового життя, призначення статєвих органів, про взаємини чоловіка та жінки, навчаємо диференціювати статєву належність людини.
• Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров'я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання та неблагополуччя.
• Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому, для життя і здоров'я; обігруємо непрості життєві ситуації, пропонуємо дитині апробувати елементарні способи виходу з них.
• Виховуємо основні фізичні якості: вправніть, витривалість, доступні вікові силу та швидкість, схильність до рухової активності.
• Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти нездоровим впливам. 

Форма входу

Пошук по сайту

Зараз на сайті

На сайті 5 гостей та відсутні користувачі

Лічильник відвідувачів

873709
Сьогодні
Вчора
За тижд.
Мин. тижд.
За місяць
Мин. місяць
Всі
22
340
782
870489
5266
12226
873709

Ваш IP: 54.92.160.119
Час: 2018-10-16 02:48:30
Счетчик joomla